Звернення Високопреосвященнішого Феодора,
архієпископа Мукачівського і Ужгородського
до учасників міжнародного молодіжного патріотичного форуму
з нагоди 65-ї річниці визволення України
від німецько-фашистських загарбників
(м. Ужгород, 21 листопада 2009 року)
Дорогі учасники міжнародного молодіжного форуму!
Сьогодні ми зібралися в цьому чудесному храмі для того, щоб вознести спільну молитву до Архистратига Божого Михаїла, який є головуючим над воїнством небесним. І це не просто так…..
Божою волею цей день співпав з подією, яка зібрала всіх нас до м. Ужгорода. Це – проведення з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля української Православної Церкви міжнародного молодіжного патріотичного форуму з нагоди 65-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників і підготовки до 65-ти річчя Перемоги у Великій Вітчизняній Війні.
За свою багатовікову історію Україна декілька разів терпіла утиски від наступу різних ворогів та загарбників. Однак, якщо про жорстокість та звірства монголо-татар, польсько-литовських загарбників або, навіть, власних давньоруських князів ми дізнаємося з літописів та книжок, то нині ще живі ті, хто бачив і пережив часи Великої Вітчизняної Війни.
І, як завжди, непоправними були не втрати будинків чи пам’яток архітектури, а насамперед людські життя, які забрала війна. Сьогодні вже підраховані мільонні втрати у цій війні. Багато людей були евакуйовані, потрапили у полон, були вивезені на примусові роботи, спалені живцем і розстріляні у концтаборах.
Тому сьогоднішній форум — це насамперед форум пам’яті і жалоби. Це день молитви за упокій душ безневинно вбитих, а також день молитви за тих, хто виконав євангельський заповіт: «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15, 13).
Сьогодні ми молимося за упокій душ спочилих рабів Божих вождів і воїнів, які загинули на полі брані, померли від ран або відійшли до Господа за ці 65 років. Водночас ми молимося, щоб Господь подовжив життя живим учасникам тих героїчних подій і свідкам тих лихих часів. Ми вдячні їм усім і просимо дітей та онуків героїв бути гідними пам’яті загиблих.
В дні проведення нашого форуму хочеться говорити про чергову річницю, бо саме подвиг людей, які боролись і полягли за Батьківщину, становить головне історичне значення для всієї України.
З болем і скорботою поминаємо усіх невинних жертв, яких на наших землях забрав смерч Другої світової війни.
У цьому пеклі було страждання мільйонів, але наші отці і прадіди зуміли подвигом свого духа і братерським союзом мобілізувати усі свої сили задля перемоги над ворогами.
У цій нерівній боротьбі війна об’єднала людей різних національностей і різних народів. Цей факт є принципово важливим для розуміння характеру боротьби проти загарбників.
Найбільшим зовнішнім злом, яке у XX столітті поставило наші народи на межу фізичного знищення і в диявольському задумі штовхнуло брата на брата, був тоталітаризм і заперечення нашого права на життя.
Сьогодні, як ніколи нам потрібне співпереживання і братерська єдність. Завтра на Вас чекає відвідання державного українсько-словацького кордону, де Ви всі побачите меморіал «Україна-визволителям». Це на просто меморіал, це шана пам’яті тим конкретним людям, які своє життя поклали заради нашого мирного часу.
Нові ідеї і акції, які втілюють патріотичні молодіжні рухи наших країн сьогодні є дуже потрібним і нагайними.
Привезена Вами земля із різних міст-героїв є проявом солідарності і тої євангельської любові до загинувших людей, про яку говорив Сам Господь.
Я твердо вірю, що ця акція, а також спільна і чиста молитовна пам’ять про минуле стануть найвищим торжеством і проявом мудрості і любові до наших визволителів.
Я ще раз вітаю Вас, дорогі учасники цього потрібного форуму, дорогі співвітчизники, і гості з цим святом любові і християнської шани.
Нехай і на далі всі Ваші задуми і починання з Божою допомогою здійснюються і бачать своє життя.
Нехай Боже благословення завжди перебуває зі всіма Вами!
21 листопада 2009 року
† Феодор,
архієпископ Мукачівський і Ужгородський